Людина - постійність

У Новотроїцькій протитуберкульозній лікарні Валерій Миколайович  працює з 1977 року. У 1994 він був призначений на пост головного лікаря, відтоді ні місця роботи, ні посади не змінював. Зізнається, «зрісся» з колективом, котрий став для нього  другою сім’єю.  І не дивно, адже понад 35 років щоранку він однією й тією ж дорогою йде на роботу. Мабуть, із заплющеними очима, не спіткнувшись, може її подолати.  Сам лікар упевнений, якби починав кар’єру заново, то «тільки у цій лікарні і тільки з цим колективом».

Роботу свою знає і любить, хоча вона небезпечна: у медичному закладі лікуються хворі на туберкульоз, у тому числі відкритою формою.  Втім, головний лікар ніколи не сторонився пацієнтів, не ділить їх за «походженням» чи долею. Для нього однаково  важливо  вилікувати хворого з благополучної родини й того, хто, скажімо, повернувся з місць позбавлення волі. Головне, вважає він, повернути людину до повноцінного життя. 
В. М. Богуславський засвоїв: під лежачий камінь вода не тече. Тож заради благополуччя закладу, безпечних умов праці для співробітників і швидшого одужання хворих робить усе, що в його силах, стукає в усі двері, вимагає, доводить, «вибиває»… Пише «прохання», шукає спонсорів. І йому часто йдуть назустріч, бо хіба відмовиш людині, котра серцем віддана професії, душею вболіває за пацієнтів, чиє життя під загрозою?

За період його керівництва у лікарні повністю оновлений автомобільний парк, придбане нове лабораторне  та медичне обладнання, імпортний рентгенівський апарат. Лікарня забезпечена власним автономним водопостачанням.  У 2007 році збудоване і введене в дію стаціонарне відділення на 50 додаткових ліжок. Усього ж лікарня розрахована на 120 ліжко-місць, з яких сьогодні зайняті 110. Тут лікуються пацієнти  Генічеського, Чаплинського, Білозерського, Бериславського та інших районів області й навіть з Херсона, коли тамтешня лікарня переповнена(небезпечна, подеколи смертельна хвороба - туберкульоз, на жаль, в іншій країні відступати не хоче). 
Два роки тому з ініціативи Валерія Миколайовича поблизу протитуберкульозної лікарні висадили майже 4 тисячі соснових саджанців. Мріє лікар, що сосновий бір, який розростеться через кілька років, сприятиме одужанню людей з ураженими легенями. Співробітники протитуберкульозної лікарні сподіваються: коли сосни виростуть і стануть міцними деревами, Валерій Богуславський так само працюватиме головним лікарем. Бо з ним – надійно, комфортно, спокійно.